Вперше у Козятині пройшов турнір з художньої гімнастики за участю маленьких козятинчанок. Дівчатка виступали перед справжніми суддями і отримували медалі та грамоти
Вже майже рік у Козятині працює секція художньої гімнастики. При спортивній школі такої секції немає, саме через це й виникла потреба створити її в місті.
Створили секцію з ініціативи громадської організації «Поклик серця», а організаційними питаннями займається Ольга Онофрійчук. Її дочки теж відвідують секцію. Два роки Ольга возила дочок на заняття гімнастикою до Вінниці, але коли вони досягли шкільного віку, постало питання, як бути з улюбленим видом спорту.
Ініціатива батьків
Мама дівчаток вирішила організувати спортивну секцію гімнастики в Козятині, але зіткнулася з рядом проблем. Зокрема - з тим, що для офіційного заснування необхідні тренери з вищою освітою та спортивними заслугами в художній гімнастиці, а таких у місті немає. Тому майстри спорту з художньої гімнастики Анжеліка Попова та Катерина Плахотнюк приїжджають з Вінниці до Козятина двічі на тиждень уже майже рік.
- Я запропонувала тренерам з Вінниці, у яких займалися мої діти, приїжджати до Козятина та вести спортивну секцію, і вони погодилися. З того дня я займаюся всіма організаційними питаннями: орендою залу, обладнанням, набором дівчаток до секції. На сьогодні в нашій групі займаються 17 дівчаток, більшість із яких ходять до нас із перших днів існування секції. За цей час вони досягли значних успіхів, - розповідає організаторка секції Ольга Онофрійчук.
Немає спортзалу
При організації секції виникла проблема з приміщенням для проведення тренувань. Відділ спорту виділив приміщення спортзалу в другій школі, але воно не підійшло за розмірами.
- З усіх спортзалів, що є у місті, нам підходять спортзали ліцею та першої школи. З вересня ми займались у другій школі, але потім перейшли в першу, де винаймаємо приміщення. Усі фінансові витрати лягають на плечі батьків: оплата оренди залу, подарунки на змаганнях, грамоти, медалі. Але якщо ми хочемо, щоб наші діти займалися гімнастикою, то змушені платити, - розповідає Ольга Онофрійчук.
Перші змагання
Змагання відбулися 27 червня у спортзалі ліцею. На них були присутні члени громадської організації «Поклик серця», батьки та бабусі й дідусі юних спортсменів. Перед початком змагань дівчата разом з тренерами розминались і налаштовувались на перемогу в перших у своєму житті змаганнях. Суддями на турнірі були їхні тренери Анжеліка Попова та Катерина Плахотнюк. Виступи дівчаток оцінювали за спеціальною шкалою, де за кожен елемент виставляли бали, а сума всіх балів визначала переможця.
- Моя онучка Валерія з вересня займається гімнастикою. Я дуже задоволена її результатами - одразу видно, що дитиною займаються, тренери молодці. Хотілося б, аби спортивну секцію підтримала і місцева влада та допомогла її розвитку в нашому місті, зокрема надала приміщення для тренувань, - розказує Людмила Дисавлюк, бабуся семирічної Валерії Хильчук.
Батьки задоволені
Зараз у секції займаються 17 дівчаток віком від трьох до восьми років. Найменші дівчатка, Настя Бондарець і Ангеліна Круликівська не брали участі в першій частині виступів, тобто в індивідуальній програмі. Але у груповому виступі показали, що навіть у такому юному віці вже вміють сідати на шпагат. Під час виступів юних гімнасток не вщухали спалахи фотоапаратів, адже всі батьки хотіли мати фото на згадку про мить першого виступу своїх маленьких принцес.
- На гімнастику ходить моя внучка Вероніка Соколова разом із племінницею Вікою Кльоц. Коли я була маленькою, теж ходила на гімнастику, а тепер моя онучка займається цим видом спорту. Ми хотіли возити її до Бердичева, але потім дізналися, що така секція відкрилась у нас, і одразу записали онуку. Ми вдячні Олі та тренерам за те, що займаються з нашими дітьми, - розповідає Валентина Боровська.
Змагання
Особливу програму показували сестри Онофрійчук. Дівчатка вже три роки займаються гімнастикою, а тому на цьому турнірі вони захищали другий спортивний розряд юніорів. Попереду в них ще багато змагань, і кожне буде піднімати їх усе вище й вище - до звання майстра спорту. За словами тренерів, усі дівчатка за час тренувань досягли високих результатів, і якщо навіть у виступах когось із них були неточності, не варто судити строго, адже це перший виступ у їхньому житті.
- Моя донечка займається гімнастикою лише півроку, але я бачу, що їй дуже подобається. Вона приходить додому і починає показувати, чого вони навчилися на тренуваннях. Кілька разів навіть пробувала сісти на шпагат. Звісно, ми будемо продовжувати водити її на гімнастику, - розповідає Сергій Бугаєнко, батько шестирічної Уляни.
