Упродовж трьох днів палац спорту «Галичина» у місті Лева гостинно приймав учасниць Другого міжнародного турніру з художньої гімнастики NIKA CUP-2013, який проводить львівський Спортивний Клуб «НІКА» за сприяння управління з питань фізичної культури та спорту Львівської облдержадміністрації та Львівського державного університету фізичної культури.

Весна і літо цього року виявились дуже насиченими спортивними подіями в художній гімнастиці. Але незважаючи на це, до участі на NIKA CUP-2013 цього року зголосилося чимало доволі сильних клубів та гімнасток достатньо високого рівня. Загалом у змаганнях в різних вікових категоріях взяли участь близько 200 гімнасток віком від 5 до 18 років з Німеччини, Польщі, Росії, Угорщини, Узбекистану та України, які представляли майже чотири десятки гімнастичних клубів та шкіл. Тож змагання видалися видовищними, цікавими і напруженими.

Перше, ніж перейти до розповіді про перебіг власне самих змагань, не можна не відзначити їхній високий організаційний рівень проведення. Оргомітет на чолі з президентом СК «НІКА» Іриною Рудою, яка виконувала на турнірі ще й функції головного судді змагань, здається, передбачив усі дрібниці і зробив усе можливе, аби створити справжнє спортивне свято, яке запам’ятається надовго не лише його учасникам, а й глядачам також.

Змагання проводилися у палаці спорту «Галичина», в якому приймають своїх суперників у домашніх іграх баскетбольна команда Суперліги «Політехніка-Галичина» та клуб футзальної Екстра-ліги «Енергія». Трибуни палацу спорту можуть прийняти до півтори тисячі глядачів. Проживали учасниці турніру у готелі «Соната», з якого їхати до місця змагань 15 хвилин автобусом, який щодня відвозив і привозив гімнасток та їхніх тренерів.

Згідно Положення, в складі кожної команди було чотири гімнастки будь-якого віку, а також один тренер і один суддя. Одразу зазначимо, що представники Феміди кваліфіковано і об’єктивно виконували свої функції, свідченням чого є відсутність нарікань на якість суддівства упродовж всіх трьох днів змагань.

Найкращих визначали у 13-ти вікових групах. Причому в більшості з них учасниць було розподілено на дві, а то й три категорії – в залежності від предметів, з якими виконували вправи гімнастки. Переможців та призерів у старших вікових групах визначали як у багатоборстві (сума двох вправ), так і в окремих фіналах, де обов’язково виконувалася комбінація з іншим предметом. Натомість зовсім юні грації виконували лише вправу без предмета. Всього було розіграно 46 комплектів нагород.

Переможців та призерів у багатоборстві було нагороджено спеціально виготовленими на замовлення організаторів кубками, медалями та дипломами, а також цінними призами. Дипломи, медалі і призи отримали й гімнастки, які посіли місця з четвертого по шосте. Що ж до фіналів у окремих видах, то в них переможці і призери нагороджувалися медалями та дипломами, а спортсменки, які фінішували на IV–VI позиціях – дипломами. Окрім того всі учасниці NIKA CUP-2013 отримали від організаторів змагань пам’ятні подарунки.

Не забули організатори і про культурну програму. Для бажаючих, перш за все гостей з інших міст та з-за кордону, було організовано екскурсію по старовинному центру Львова, упродовж якої юні грації та їхні тренери і судді мали можливість ознайомитися з історією міста Лева та полюбуватися його насправді прекрасною і неповторною архітектурою. А в другий день змагань у ресторані готелю «Соната» для дітей було проведено банкет, родзинкою якого став величезний, спеціально виготовлений львівськими кондитерами на замовлення організаторів турніру торт, якого вистачило на всіх учасників змагань. Саме упродовж банкету юні гімнастки знайшли для себе чимало нових подруг з інших міст та країн. А ще дівчатка дуже активно обмінювалися самими різноманітними сувенірами, нові придбання яких у майбутньому будуть їм нагадувати про змагання у культурній столиці України.

Окремо слід сказати про відкриття та закриття турніру, а також гала-концерт показових виступів, в яких взяли участь як учасники змагань, так і зіркові гості. Зокрема, на святі відкриття учасників, організаторів та глядачів привітав відомий співак, поет і композитор, заслужений артист України, а в минулому, між іншим, футболіст львівських «Карпат» та харківського «Металіста» Ярослав Музика, який виконав пісню «Величний мій Львове».

Чудові показові номери продемонстрували і учасники змагань. Так представниці львівського клубу-господаря турніру «НІКА» виконали групову композицію на теми українських народних мелодій. А як шалено підтримував весь зал юну одеситку Соню Буджак, яка виявила неабияку майстерність, виконуючи вправу з скакалкою. Не менш запальну композицію виконала і Катерина Цимаковська з Донецька. Просто таки шквал аплодисментів викликали і виступи київського дуету Катя Малькова / Дарія Філонюк, ще однієї гімнастки з столиці Донбасу Арини Ткачук, танець «Ніжність» Валерії Прихожденко з Одеси, композиція дівчини «в чорному» у виконанні львів’янки Анастасії Шири. Окремо слід сказати, про танець «Чайхана», який усім присутнім в палаці спорту «Галичина» подарували 9-річні гості з далекого узбецького міста Навої Діана Султанова та Мехрібон Шоназарова.

Та найбільше всі були в захваті від показових номерів «Театру спорту» Львівського державного університету фізичної культури (керівники – Аліна і Михайло Сениці). Це були насправді шедевральні виступи. Чого, наприклад, вартий запальний танець «Румба» у виконанні танцювального дуету Орест Маркевич / Наталія Горностай, або рівень майстерності володіння одразу п’ятьма обручами Марією Теплюковою, лауреатом міжнародних фестивалів і конкурсів циркового мистецтва. Чудовий танець-композицію продемонстрували Олена Капко та Олег Білик. Не менш ефектно під час зариття турніру виступила акробатична пара Галина Сорока / Роман Борох. Найкращі враження залишила і трійка акробаток у складі Катерини Коцур, Юлії Леськів та Анни Муляр. Але, що називається, зірвало усім кришу від виступу акробатичної четвірки «Театру спорту». Найкращим свідченнмя найвищого рівня майстерності Ростислава Романяка, Костянтина Гнатюка, Андрія Москви та Романа Пецуха є їхні нагороди з чемпіонатів світу і Європи з спортивної акробатики. Але хлопці не лише чудові спортсмени, а ще й талановиті артисти, що вони зайвий раз і довели своїм виступом, закриваючи гала-концерт турніру NIKA CUP-2013. Їхня композиція Crazy Flight – це справжній витвір мистецтва, в якому вкотре доведено, що синтез творчого і спортивного таланту дозволяє створювати неперевершені номери концертної програми, які не можуть не приносити насолоду тим, хто їх бачить. Описати емоції, які викликав їхній виступ у глядачів, не можливо, це треба було бачити наживо!

Втім, не менші емоції викликали у глядачів і виступи більшості гімнасток упродовж всіх трьох днів змагань. Ми вже говорили про високий організаційний рівень цьогорічного турніру NIKA CUP-2013. Але треба відзначити, що й спортивний рівень також був на належному рівні. Достатньо сказати, що серед учасників змагань було чимало гімнасток, які є членами та кандидатами до збірних команд України у своїх вікових категоріях. Зокрема, у тірнірі гімнасток, які змагалися за програмою майстрів спорту, виступали львів’янки Ольга Козак та Марта Когут, які на нещодавньому чемпіонаті України в Дніпродзержинську вибороли срібні мелалі у складі збірної Львівщини, а в особистому багатоборстві увійшли до десятки найкращих гімнасток країни.

Свою майстерність дівчата довели і на NIKA CUP-2013. Марта Когут, яка представляє львівський спортивний клуб «Олімп-Л», достатньо впевнено виграла як багатоборство, так і обидва фінали в окремих видах (обруч і стрічка) у віковій категорії 1995 рік народження і старше. Що ж до Ольги Когут, то вона також здобули три золотих медалі. Причому вихованка Ольги Кравченко, відомого в Україні фахівця, яка працює в школі художньої гімнастики львівського «Динамо», довела свою перевагу у віковій категорії 1996–1997 рр. народження не менш переконливо, ніж Марта. Що ж до заочної боротьби (спортсменки виступали за однією програмою – майстрів спорту), то в багатоборстві Козак випередила Когут на 0,099 бала. Кращою за Марту цього разу Ольга стала і в обох фіналах в окремих видах – і з обручем, і зі стрічкою. Тим самим вона взяла своєрідний реванш у своєї подруги-суперниці за виступ у Дніпродзержинську, де Марта в багатоборстві посіла підсумкове місце на один щабель вище.

Чи не найбільш запеклою видалася боротьба у віковій групі гімнасток 2004 року народження, які змагалися у категорії А, де боротьбу за нагороди вела найбільша кількість учасниць – 17 гімнасток. До останнього на перемогу в багатоборстві реально претендували одразу три спортсменки: Інна Сінікова з Сімферополя, представниця донецького СК «Сергія Бубки» Діана Шейко та киянка Вікторія Денисенко, яка захищає кольори столичного СК «Гармонія-Еліт». Після першого виду (вправа без предмету) лідерство захопила кримчанка Сінікова – 11,100 бала. Другою йшла Шейко – 10,733, яка на 0,1бала випереджела Денисенко. Однак по завершенні другої вправи (на вибір – обруч або м’яч), яка й підводила підсумки в багатоборстві, картина різко змінилася. Інна Сінікова припустилася кількох помилок і в сумі опустилася на друге місце – 20,333 бала. А от визначити одного переможця суддівській бригаді так і не вдалося. Вікторія Денисенко, виконавши комбінацію майже без помилок, зуміла відіграти у Діани Шейко 0,1 бала і в підсумку дівчатка, розділивши перше місце, разом піднялися на найвищу сходинку п’єдесталу пошани: в обох по 20,766 бала. Доповнила трійку призерів вихованка Чернігівської обласної ДЮСШ Анна Ярьомінко – 19,266 бала у сумі двох вправ дозволили їй вибороти «бронзу».

Не менш запеклою була боротьба і в фіналі, де дівчатка виконували вправу із скакалкою. Причому знову все закінчилося тим, що на найвищу сходинку подіуму піднялися дві гімнастки. Свою другу золоту нагороду виборола Вікторія Денисенко, яка знову впоралася з нервами і відмінно виконала свою вправу. А от її головна конкурентка у багатоборстві Діана Шейко цього разу не витримала психологічного напруження і в підсумку фінішувала на третьому місці, розділивши «бронзу» з гімнасткою з далекого Узбекистану Мехрібон Шоназаровою. А компанію Вікторії Денисенко на «золотій» сходинці п’єдесталу пошани склала Інна Сінікова. Обидві дівчинки за свою комбінацію з скакалкою отримали однакову кількість балів – по 9,900. Що ж до «срібла», то його виборола ще одна киянка, Дарія Філонюк, яка займається гімнастикою у столичній ДЮСШ № 13.

Втім, змагання дівчаток 2004 року народження у категорії А стали не єдиними, де не вдалося визначити одного переможця і справа дійшла до розділу першого місця. Зокрема, у багатоборстві аналогічна ситуація склалася в фінальному протоколі категорій С і В вікової групи 2003 рік народження. У категорії С на найвищу сходинку п’єдесталу піднялися Діана Герасимук з Володимир-Волинського та Анна Корнафель (Львів, «Грація-Південний»), а в категорії В – вихованка львівського спортклубу «НІКА» Анастасія Пугач та представниця столичної «Школи Дерюгіних» Аліна Палійчук. Не бракувало розділення як перших, так і других та третіх місць і в фіналах у окремих видах.

З рештою результатів змагань NIKA CUP-2013 ви можете ознайомитися з протоколів змагань, а щоб доповнити розповідь про турнір, пропонуємо вашій увазі враження та коментарі учасниць, тренерів та головного судді.

Учасниці змагань

Діана Султанова (м. Навої, Узбекистан), ІІ місце у категорії С 2004 р.н.:

– Художньою гімнастикою я займаюся вже чотири роки, але змагання у Львові – це мій перший виступ за межами Узбекистану. Ми їхали спочатку на електричці сім годин з Навої до Ташкента, потім літаком летіли до Києва, після чого ще й цілу ніч провели у поїзді, поки дісталися Львова. Але ці змагання були варті того, щоб так довго до них добиратися. Мені дуже сподобалося – я побачила виступ багатьох сильних гімнасток, в яких підгледіла цікаві елементи і тепер спробую їх використати у своїх комбінаціях.

– Чи задовлена ти своїм виступом? 
– Так, звичайно. Мені вдалося посісти друге місце, тож додому повертаюся з медаллю. Тішуся з того, що попала в призери й моя подруга по команді Мехрібон Шоназарова. Звісно, до Львова ми їхали, щоб показати себе і водночас порівняти свої комбінації з тим, що виконують наші ровесниці з України та інших країн, які брали участь в змаганнях. Коли летіли на турнір, то сподівалися на нагороди, але особливої впевненості, що ми їх здобудемо, не було. Та все, як бачите, вийшло якнайкраще, тому додому повертаємо не з пустими руками, а головне, ми придбали неоціненний досвід, який нам обов’язково допоможе в подальшому. Також тепер у мене з’явилося багато нових знайомих подруг, з якими ми будемо спілкуватися по Інтернету.

– Можливо, за рік ти їх всіх знову побачиш у Львові.
– Я із величезним задоволенням прилечу знову на Україну. Сподіваюся, нас наступного року також запросять. Дякую всім, хто організував це свято, мені у вас дуже сподобалося. Наш танець «Чайхана», який ми виконали під час закриття разом з Мехрібон – це подарунок Львову на знак подяки. А ще я хочу, щоб щось подібне проводили у нас, в Новаї. Я була б рада всіх вас побачити у нас в Узбекистані.

Вікторія Денисенко (Київ, СК «Гармонія-Еліт»), два перших місця у категорії А 2004 р.н.:

– Це мій другий турнір у Львові. Звичайно, своїм виступом я задоволена, адже вдалося вибороти дві золоті медалі. Цей турнір став третім, на якому я виступаю з новою програмою.

– А самим виконанням своїх програм ти залишилася задоволена?
– В цілому так, але невеличкі помилки у мене все ж були. Про це мені сказала і мій тренер, хоча при цьому вона мене похвалила, привітала з перемогою і сказала, що я молодець.

– Що тобі найбільше подобається у заняттях художньою гімнастикою?
– Художньою гімнастикою я займаюсь з трьох років, тобто вже шість років. Мені подобається тренуватися, адже ми вивчаємо нові комбінації, вчимося правильно володіти гімнастичними предметами. Але найбільше мені до вподоби виступати на змаганнях. Я кожен раз намагаюся виконати вправу якомога краще, щоб стати переможцем.

– До Львова їхала за перемогою?
– Я багато тренуюся для того, щоб бути найкращою. Тому звичайно, що їхала з бажанням виграти перші місця. Стовідсоткової впевненості не було, але я вірила в свої сили. Тому я рада, що повертаюся додому з двома золотими медалями та красивими призами і кубком.

– А поразки тебе пригнічують?
– Взагалі то я програвати не люблю. Але в спорті без них не обходиться. Втім, вони хоча й не піднімають настрій і не викликають позитивних емоцій, але й не пригнічують мене. Вони швидше за все спонукають мене ще більш самовіддано працювати на тренуваннях, щоб на наступних змаганнях не припускатися помилок. 

– Наскільки важко поєднувати навчання у школі із заняттями спортом? Тренування та участь в змаганнях не заважають тобі вчитися? 
– Я дуже люблю художню гімнастику і тренуюся щодня, окрім неділі. Але навчанню в школі це не заважає, так само, як і поїздки на змагання. Мені вдається поєднувати спорт і навчання. Тут головне – бажання. 

Єлизавета Лопатіна (Донецьк, СК «Сергія Бубки»), два перших місця у категорії А 2002 р.н.: 

– Турнір у Львові мені дуже сподобався. Змагання були добре організовані, все продумано до дрібниць. Водночас і рівень доволі сильний. Звичайно, це не чемпіонат України, але як для турніру, то склад учасників достатньо серйозний. Щодо свого виступу, то результатом я залишилася в цілому задоволена – виграла і багатоборство, і фінал, де ми виконували вправу з м’ячем. Щоправда, без помилок не обійшлося, але не так давно було внесено зміни в правила, а тому ще не все у комбінаціях доведено до автоматизму.

– Перед виходом на килим хвилювалася?
– Взагалі то хвилювання перед стартом у мене є завжди. Ось і тут, незважаючи на статус не офіційних змагань, а турніру, я також трохи хвилювалася. Хоча не буду приховувати, такого психологічного тиску, як буває на чемпіонатах України, я не відчувала. Все ж тут на перший план виходить якість виконання вправи. Щоправда, я все одно дуже хотіла перемогти. Тому рада, що мені це вдалося. Тим більше, що склад учасників був непоганий. Одних сильних львів’янок вистачає, а тут ще й приїхали дівчата з інших міст. Але це добре, адже чим сильніша конкуренція на подібних турнірах – тим впевненіше будеш почуватися, коли виступатимеш на офіційних змаганнях.

– Які враження у тебе залишаться від перебування у Львові?
– Все просто чудово – сильні змагання, відмінна організація, дуже красиве місто. Львів мені страшенно сподобався. В жодному місті України, де я була, немає такої архітектури. Мені здається, коли б я тут жила, то я б цілими днями гуляла по місту. А коли до цього всього додати, що не лише я добре виступила, а й ще троє наших дівчат стали переможцями, то самі розумієте, що додому ми повертаємо в якнайкращому настрої.

Ольга Козак (Львів, «Динамо»), три перших місця у категорії майстрів спорту:

– Своїм виступом я загалом задоволена, хоча, звичайно, не обійшлося без помилок. У фіналах їх було трохи більше, ніж коли виконували вправи в багатоборстві, але в цілому я вважаю, що на цьому турнірі показала себе добре.

– Який предмет є твоїм улюбленим і, навпаки, вправи з яким з них ти виконуєш з найменшим задоволенням?
– Я в однаковій мірі люблю всі предмети.

– Тобто, коли їх є чотири, як на цьому турнірі, то ти кожному з них віддаєш по 25 відсотків своєї любові?
– Ні! Я кожен предмет люблю на всі сто відсотків! У мене немає любимих і нелюбимих предметів. Кожному з них я приділяю достатньо багато уваги і намагаюся кожну комбінацію виконувати якомога краще. Лише за такого ставлення до предмету можна чогось досягти у художній гімнастиці.

– На цей турнір ти ставила завдання виграти перше місце?
– Подібних завдань я не ставлю перед собою ніколи. Головне у художній гімнастиці, це добре виконати вправу – так, щоб принести задоволення і тренеру, і своїм батькам, і глядачам. Коли їм всім сподобалося, значить я виступила добре.

– Це ти говорищ про турніри. А на офіційних змаганнях що важливіше – зайняти високе місце чи добре виконати програму?
– Добре виконати програму, означає чисто зробити всі її елементи. А коли все зроблено чисто, то й судді поставлять максимальні оцінки. Як бачите, в художній гімнастиці якість виконання програми і зайняте місце – речі взаємопов’язані.

– Нещодавно ти змагалася на чемпіонаті України в Дніпродзержинську. Як оціниш свій виступ на ньому?
– Ми стали другими в командному заліку. Що ж до особистого багатоборства, то я стала десятою. Вважаю, це непоганий результат. Можна було трохи краще виступити, але були деякі помилки при виконанні вправ.

– Порівняй свій виступ на чемпіонаті України і на NIKA CUP-2013.
– Тут я врахувала ті помилки, яких припустилася в Дніпродзержинську і більшість з них виправила. Тому вважаю, що цього разу виконала вправи більш чисто.

– А не важко виступати на двох змаганнях поспіль?
– Навпаки, я почуваюся зараз дуже добре. Адже чемпіонат України – це головний старт сезону, тому зараз я перебуваю в хорошій формі. Та й змагатися я дуже люблю. Звичайно, тренуватися мені також подобається, в іншому разі я б не займалася спортом, бо тренування відбуваються набагато частіше, ніж змагання. Та все ж тренуємося ми заради того, щоб показати все, чого навчились, саме на змаганнях. 

– Як оцінюєш друге місце збірної України на чемпіонаті Європи у Відні?
– Думаю, це успіх. Адже ми програли лише Росії, випередивши всі решта команди.

– А коли ми побачимо у складі збірної України Олю Козак?
– Не знаю, але сподіваюся, що скоро. В усякому разі я цього дуже хочу і вірю, що це станеться вже найближчим часом.

Тренери

Наталія Яхімець (старший тренер СК «Гармонія-Еліт», Київ):

– Минулого року, коли NIKA CUP-2013 проводилася вперше, ми із задоволенням відгукнулися на запрошення взяти участь у турнірі. Нам сподобалося і ми приїхали й тепер. І скажу, що організований турнір дуже добре. Рік тому також все було гаразд, але зараз все майже на найвищому рівні. Дуже радушно нас, і не тільки нас, а й всі інші команди також, приймають і проводжають. Проживали ми в хорошому готелі, з якого нас на автобусі возили на змагання. Харчування також на належному рівні. Чудово пройшли як відкриття, так і закриття. Переможці та призери отримали гарні медалі, призи, кубки. Та й решта учасників не залишилися без подарунків. Одним словом ми двома руками підтримуємо цей турнір і із задоволенням будемо в ньому брати участь.

– Спортивний рівень турніру вас, як тренера, влаштовує?
– Цілком. Я б навіть сказала, що рівень гімнасток, які беруть участь у змаганнях, високий, тобто цілком відповідає рівню організації. Знаєте, одних сильних львівських гімнасток достатньо багато. Адже у Львові багато є гімнастичних клубів і в кожному є ряд перспективних дівчат. Не випадково ж Львів вже не один рік знаходиться серед лідерів художньої гімнастики України. А тут ще й стільки команд приїхало з інших міст та з-за кордону, в яких також є чимало кваліфікованих гімнасток. Так що змагання вийшли не лише масовими, а й по-справжньому цікавими з точки зору майстерності їхніх учасниць.

– Як ви оцінюєте виступ ваших підопічних?
– До Львова, згідно положення, ми привезли чотирьох дівчат. Перемогу як у багатоборстві, так і в фіналі отримала Віка Денисенко, яка змагалася у категорії А серед гімнасток 2004 року народження. В цілому я задоволена її виступом. Щоправда, виконуючи вправу з обречем, вона на самому початку комбінації припустилася невеличкої помарки, але надалі все виконала досить чисто і зуміла перемогти. Це лише її третій старт після того, як поміняли правила, тож зрозуміло, що їй, як і іншим спортсменкам, ще є над чим працювати. Але Віка багато тренується, дівчинка старанна, дуже хоче стати сильною гімнасткою і має потенціал для спортивного росту майстерності.

У віковій групі 2003 року (категорія В) виступала Софія Коз’якова. У багатоборстві вона стала четвертою, а в фіналі (вправа з обручем) – п’ятою. У неї були помилки, але це закономірно. Адже у неї майже немає досвіду виступів на подібних змаганнях. Але ми сподіваємося, що з часом її і майстерність, і, відповідно, результати будуть рости. Головне, в Софії є бажання тренуватися, займатися художньою гімнастикою.

Дарина Костіна, 2002 року народження, змагалася у категорії В. Помилки як у багатоборстві, так і в фіналі вправи з обручем не дозволили їй піднятися вище п’ятого місця. Але це гімнастка дуже видна, красива, з хорошими задатками. Я її запитала, що трапилася, на що вона відповіла: «Я перехвилювалася». Її психологічну неготовність можу пояснити тим, що вона цієї весни багато хворіла, пропустила два старти. Це були для неї перші змагання в цьому сезоні, тому й не дивно, що вона перехвилювалася і, як наслідок, наробила багато помилок. Але я думаю, що при належному ставленні до тренувань, надалі в неї все налагодиться і буде добре. Ми від неї чекаємо зовсім інших результатів.

Нарешті ще одна наша гімнастка, це Дарія Миргородська, яка виступала по програмі кандидатів у мастри спорту серед дівчат 1999 року народження. У фіналах і з м’ячем, і з булавами вона стала третьою, а от у багатоборстві залишилася за межею призерів. Помилки при виконанні вправи з обручем не дозволили їй піднятися вище четвертого місця.

– До Львова ви привезли найкращих гімнасток вашої школи?
– Ні. Тобто у своїх вікових групах вони лідери, але у нас є ще не одна гімнастка, яка могла б тут гідно виступити. Є у нас сильні дівчата 2001 року народження, є хороша гімнастка 1997 року, яка виступає по майстрам спорту. Але в Положенні було вказано, що в команді може бути не більше чотирьох гімнасток, тож ми зупинили свій вибір на тих, кого привезли. Всього у нашій школі 60 гімнасток і всі вони приймають участь в різних турнірах. От, для прикладу, за два тижні в Одесі буде турнір, на який ми плануємо повезти вісім, а може й десять дівчат. Тобто ми весь час в роботі – тренування, змагання…

Заміра Хакбєрдиєва (старший тренер ДЮСШ м.Навої, Узбекистан):

– Ми вперше приїхали на змагання в Україну і цей турнір у Львові, який називається NIKA CUP-2013 справив на нас дуже сильне враження. Змагання організовані дуже добре, всі служби працювали злагоджено, немов швейцарський годинник. Львів від нашого Навої знаходиться дуже далеко, можна сказати це протилежний кінець світу. Тим не менше, ми прийняли запрошення і ризикнули відправитись в таку далеку мандрівку. Саме через таку велику відстань і необхідність робити кілька пересадок, в складі нашої делегації лише четверо людей: я, директор нашої ДЮСШ-4 і дві 9-річні гімнастки. Але ми задоволені цією поїздкою, адже взяли участь в чудово організованих змаганнях, побачили дуже красиве місто Львів та познайомилися з багатьма хорошими людьми як з України, так і інших країн.

– А виступом своїх дівчат, Діани і Мехнібон, ви задоволені?
– Так, звичайно. Діана Султанова виступала в категорії С серед гімнасток 2004 року народження і стала срібним призером у багатоборстві. Що ж до Мехнібон Шоназарової, то вона змагалась у цій же віковій групі, але у категорії А, де, як виявилося, було найбільше учасниць – 17. Та все ж вона пробилася до числа призерів у фіналі, виконуючи вправу зі скакалкою. Та й в багатоборстві їй лише трішечки забракло, щоб здобути «бронзу», вона зайняла четверте місце. Тому я дуже рада за дівчаток і вважаю, що це їхній справжній успіх, адже виборювати нагороди на Україні, яка є одним з лідерів світової художньої гімнастики, дуже складно. –

– Розкажіть про ваше місто і вашу школу!
– Навої знаходиться від Ташкенту досить далеко – електричкою їхати сім годин. У порівнянні з Львовом, це маленьке місто, в ньому мешкає тільки 120 тисяч людей. Але в нас дуже добре розвивається спорт загалом і художня гімнастика зокрема. Аби не бути голослівною, скажу, що у нашій ДЮСШ №4, у відділені художньої гімнастики тренується понад 400 дівчат, з якими працює 12 тренерів. Погодьтеся, як для нашого міста, показник зовсім не поганий. Але це не лише дівчата з Навої, а й з навколишніх містечок і аулів.

– Танець «Чайхана», який так сподобався глядачам у виконанні Діани і Мехнібон, ви спеціально готували для цього турніру?
– Так. Коли ми отримали запрошення на турнір у Львові і вирішили летіти на Україну, то одразу почали готувати спеціальний номер для показового виступу на гала-концерті. Чому саме «Чайхана»? Бо цей танець, на мою думку, найбільш яскраво доносить людям інших національностей нашу культуру, обряди та звичаї. Коли відверто, то я сподівалась, що танець українській публіці сподобається. Але аж ніяк не думала, що він викличе таку бурю емоцій.

– Наступного року вас можна чекати в гості до нашого міста?
– Коли запросять, то, звичайно, що приїдемо. І наступного разу в складі нашої делегації буде щонайменше в два рази більше гімнасток, аніж зараз.

Роза Тутова (старший тренер СК «Сергія Бубки» Донецьк):

– Ви знаєте, ми багато їздимо по змаганнях – і по Україні, і за кордоном – але подібну організацію змагань можна зустріти дуже рідко. Все було на найвищому рівні: і проживання, і харчування, і дозвілля, і проведення змагань. Все продумано до дрібниць. Мені бракує слів, аби висловити своє захоплення цим турніром. А які красиві призи підготувати для переможців та призерів. Та й всі решта не залишилися без подарунків. Одним словом, задоволені всі – і учасниці, і тренери, і батьки. Ірина Євгенівна Руда (організатор змагань – Авт.) обіцяла, що наступного року також нас запросить. То ж ми обов’язкого знову приїдемо до Львова.

– Як виступили ваші дівчата і чи задоволені ви їхнім виконанням програм?
– Щодо результатів, то виступили вони дуже добре. В нас аж чотири дівчини стали переможцями. Коли ж говорити про рівень виконання, то, звичайно, хотілося б кращого. Але далося в знаки, що не так часто раніше їм доводилось виступати в таких великих залах і ще й за такої відмінної організації. Тому, хоч це й не були офіційні змагання, а лише турнір, сама обстановка десь психологічно тиснула на дівчат, а звідси і помилки при виконанні вправ.

– Конкуренція на NIKA CUP вас, як тренера, влаштувала? 
– Рівень змагань дуже високий. Одні львівські клуби – це вже дуже серйозна конкуренція. А тут ще й приїхали такі сильні команди, як з Сімферополя, «Школа Дерюгіної» з Києва. Та й в інших командах чимало хороших гімнасток. Скажу вам відверто, що подібний рівень змагань можна рідко побачити не лише на всеукраїнських турнірах, а й на міжнародних. Тому змагатися було і приємно, і цікаво, і важко водночас.

Ірина Руда (президент СК «НІКА», головний суддя змагань):

– Ірино Євгенівно, чи все із задуманого в плані організації турніру вам вдалося втілити в життя?
– В принципі, так. Я б сказали, ща на 99 відсотків так, бо на один відсоток завжди залишаєшся чимось незадоволеною. Це, звичайно, жарт. Але, я вважаю, що турнір пройшов на хорошому організаційному рівні. Коли порівнювати з минулорічними змаганнями, а це був наш перший досвід, то цього разу все пройшло значно організованіше. Ми врахували наші минулорічні помилки, окрім того, ми багато їздимо і беремо участь в різних турнірах, і стараємося перейняти все найкраще, що бачимо, аби втілити все це в реальність, коли проводимо свій турнір NIKA CUP.

– Організація подібних турнірів, зазвичай, пов’язана з серйозними фінансовими витратами. Ні для кого не секрет, що держава на подібні заходи не виділяє грошей. То хто ж долучився найбільше до того, аби NIKA CUP-2013 стала справжнім спортивним святом художньої гімнастики?
– Основна доля фінансових витрат лягла на плечі батьків дітей, які займаються художньою гімнастикою в нашому клубі. Та й загалом цей турнір став реальністю перш за все завдяки батьківському комітету нашої школи. Всі ми дуже хотіли організувати і провести ці змагання, щоб вони стали справжнім святом і для наших дітей, і для наших гостей. Батьки дуже активно долучилися до оформлення залу і вирішення багатьох інших питань щодо організації і проведення цього заходу. Адже належна організація і проведення змагань такого рівня заміняє кілька місяців тренувань. Без участі в побідних турнірах неможливо прогресувати і, відповідно, добиватися серйозних результатів у спорті. А я дуже сподіваюся, що хтось з наших дівчаток, серед яких є по справжньому талановиті саме для занять художньою гімнастикою, доросте до рівня національної збірної України і буде гідно представляти наш клуб, наше місто і всю Україну на самих престижних змаганнях. Це наша мрія і саме заради неї ми і проводимо наші змагання.

– Коли порівнювати з першим турніром, цього року географія і представництво учасників розширились?
– Коли брати кількість учасниць змагань, то вона залишилась такою ж самою – близько 200. Що ж до географії, то вона розширилась. Як і минулого року приїхали команди з Польші, Росії, Угорщини, але й добавилися Німеччина та, що особливо приємно, Узбекистан. Мав бути і Азербайджан, але буквально в останній день у них щось не склалося і вони змушені були відмовитися. Вони телефонували, казали, що дивилися наші змагання в Інтернеті і казали, що наступного року хочуть приїхати. Також попередньо була домовленість про приїзд на турнір команд Їзраїля, Італії та Словаччини. Але в них вийшла накладка з внутрішніми змаганнями. Я думаю, що готуючись до третього турніру, ми врахуємо, всі ці нюанси і NICA CUP-2014 пройде за участі гімнасток з ще більшої кількості країн.

– А спортивна сторона рівня змагань вас, як організатора, влаштовує?
– В художній гімнастиці з нового року помінялися правила, тому ми перенесли турнір з березня на кінець весни – початок літа. Ми хотіли, щоб гімнастки до нас приїхали не з «сирими» комбінаціями, а мали час їх відшліфувати на тренуваннях та обкатати на інших змаганнях. На мою думку, рівень змагань був дуже високий. У більшості вікових груп ми проводили змагання у трьох категоріях – А, В і С. Категорії А і В були рівноцінні. Їхня відмінність полягала лише у тому, що дівчата виконували вправи з різними предметами. Ми давали можливість тренерам вибрати, в якій категорії буде виступати та чи інша їхня учениця, в залежності від того, з якими предметами вони виконують. Натомість категорія С була для менш підготовлених спортсменок, які, можливо, з тих чи інших причин, наразі не готові змагатися на дуже серйозному рівні, але хочуть брати участь в турнірі. Зрештою, не всі, хто займаються художньою гімнастикою, стануть відомими спортсменками. Так от, я хочу відзначити, що в категорії С заяявилося дуже мало гімнасток. Тобто, левова частка гімнасток приїхала змагатися за перемогу і ставила перед собою завдання виступити якомога краще.

– Як ви оцінюєте виступ гімнасток вашої школи?
– Загалом виступом наших дівчат я задоволена. Звичайно, хтось виступив краще, хтось гірше. Але з педагогічних міркувань, я не хочу нікого виділяти ані в кращу, ані в гіршу сторони. Головне, що кожна з них намагалася продемонструвати все на що здатна на даний момент і я не сумніваюся, що виступ на нашому турнірі принесе їм користь на майбутніх змаганнях.

Іван ДУПНАК, для Sport.ua